Кар'єра й особисте життя: правила сполучення

Секрет успіху щасливих людей часто полягає в тому, що їм вдається гармонійно сполучати роботу й особисте життя. Вони вміють чітко розставити пріоритети, вони все встигають, роблять швидкі успіхи в кар'єрі та в той же час не жертвують своїм особистим часом на користь роботи. Але нерідко доводиться бачити зворотну ситуацію, коли люди впадають у крайнощі - цілком віддають час роботі, забуваючи про все інше. Як цього уникнути? Є п'ять ефективних методів. 

Закрити границі

Коли всі сили кинуті на будівництво кар'єри, легко загрузнути в справах, перестати розрізняти дні, працювати й вечорами, і по вихідних. Мало знайдеться професій, у яких можна досягнути висот, забуваючи про свої обов'язки вдома. Дозволити собі таку розкіш можуть лише дрібні функціональні працівники - кур'єри, наприклад, або бібліотекарі. Іншим доводиться прокручувати у голові схеми, то допрацьовувати вдома розпочаті проекти, то зміцнювати контакти. А креативна думка взагалі ніколи не спить.

І все-таки виділити у своєму розкладі час, абсолютно вільний від роботи - і реальної, і уявної необхідно. Відключення від кар'єрних турбот вимагає систематизації своєї діяльності та встановлення спеціальних границь у свідомості, що відокремлюють «особисту територію» від «робочих зон». Треба дозволити собі відхід в «особистий простір», тільки гарненько подумати, коли саме, щоб не ризикувати: а раптом у цей час щось трапиться, а ви поза доступом. Оптимальний розклад для «особистої території» обчислюється досвідченим шляхом. Наприклад, вечір вівторка, коли немає нарад, тому що генеральний директор у цей день їздить на кінні тренування, вечір п'ятниці та вся субота, а ось неділя - не підходить, телефон треба тримати включеним, оскільки керівництво має звичку вигадувати блискучі ідеї напередодні початку робочого тижня та відразу перевіряти їх на підлеглих.

Зрівняти цінності

Деякі перестановки будуть потрібні й у голові. Наприклад, необхідно раз і назавжди прийняти той факт, що кар'єра й особисте життя однаково важливі, і не можна заперечувати одне на користь іншого. А прийнявши, поводитися відповідно. Псевдо-кар’єристи більше схильні жертвувати своїми бажаннями та потребами навіть там, де це не потрібно, просто тому, що вони так мислять. І якщо трапляється взяти одноденний лікарняний через підвищену температуру, завзято не дозволяють собі провести цей день наодинці з тим, кого люблять, або просто повалятися в постелі собі на втіху. Не випустять із рук телефону та не відійдуть від комп'ютера - робота на першому місці!

Зрівнявши в правах кар'єру й особисті відносини можна поступово навчитися продумувати вчинки та рішення в особистому житті з тією же серйозністю, як кар'єрні кроки, а також легше жертвувати іноді роботою, якщо на особистому фронті трапилося щось важливе. Це нормальна гармонія, що завжди корисна для успіху на обох фронтах.

Розставити пріоритети

І в кар'єрі, і в особистому житті потрібно визначити, що є головним, а що - другорядним. У роботі це допомагає позбутися нескінченного потоку дрібних питань і необов'язкових рішень, скоротити список завдань і розігнути спину. В особистому житті зменшиться кількість необґрунтованих, дурних претензій, зникне нервування, знизиться кількість малозначимих, проте відволікаючих від роботи моментів. Наприклад, якщо в кар'єрі головне - лише високі заробітки, то немає рації витрачати час на опанування нового програмного забезпечення. Якщо, навпаки, пріоритет - підвищення власної професійної унікальності, виходить, варто зосередитися на кваліфікації, але не розкидатися по постійних відрядженнях з метою спілкування.

В особистому житті необхідно вибрати між емоційним комфортом, кількістю/якістю сексуальних зв'язків і, скажімо, орієнтацією на створення родини. Кожне з цих прагнень вимагає різного рівня віддачі й, відповідно, по-різному комбінується з кар'єрою. Не потрібно рватися відразу на всі чотири сторони.

Ділитися турботами

Одна з найпоширеніших помилок, якої припускаються кар'єристи, - не дозволяти кар'єрі й особистому життю стикатися. Друг або подруга іноді непевно можуть сказати, де саме працює їхній трудоголик, не кажучи вже про нюанси його обов'язків. Іншими словами, багато хто стоїть на смерть: робота - це святе. Або як варіант, особисте життя - це святе. І зовсім дарма.

Відтинаючи одне від іншого, ми створюємо додаткові труднощі. І щоб провести час зі своєю половинкою, не відволікаючись на робочі будні, ми спочатку вирішуємо всі термінові справи. І тільки це трапляється, як відразу навалюються нові завдання, і ми знову кидаємося на амбразуру. А особисте життя увесь час позаду. Набагато вірніше дозволити роботі злегка влитися в особисті відносини - що заважає розповісти, поділитися, попросити поради, нарешті? Мова не йде про всебічну присвяту другої половини у свої справи, але якщо небагато випустити пару, додасться ходу. І особисте спілкування випаде з категорії «що заважає моїй кар'єрі».

Не змішувати!

А ось зворотна формула - впустити особисте життя в кар'єру - діє зі зворотним ефектом: можна все зіпсувати. Як це виглядає? Особисті дзвінки на роботу – це необразливе шоу. Додамо до них нескінченну переписку поштою або Skype, витрату робочого часу на вирішення особистих питань (або, що ще гірше, з'ясування відносин), дозвіл близьким людям диктувати свої умови (наприклад, не затримуватися після роботи). А в найбільш невиліковних випадках - спроби взяти із собою кохану людину у відрядження, на спеціалізований захід, на діловий банкет, щоб там звести весь свій корисний час до нуля.

Можна по-різному дозувати спілкування, на свій розсуд ділити час між обов'язками та задоволеннями, нехай іноді навіть на користь останніх. Але якщо прийшов робочий час, особисті справи просто необхідно залишати за межами офісу.

За матеріалами hitjob.com.ua

всі новини

Роздрукувати сторінку

Нагору Назад