Тільки в кожній другій українській компанії існує практика "вихідного інтерв'ю"

Практика "вихідного інтерв'ю" відома на українському ринку, хоча і не досить широко. Близько половини фахівців з персоналу знайомі з компаніями, які практикують такий вид роботи зі співробітниками. 37% опитаних вважають таку практику швидше винятком, ніж нормою.
Основна мета вихідного інтерв'ю - з'ясувати обставини та причини звільнення, а також дізнатися думку співробітника про атмосферу в компанії.
Такий знак уваги, як "вихідне інтерв'ю", надають далеко не всім співробітникам. Найчастіше провести прощальну співбесіду необхідно тоді, коли звільняється цінний співробітник (48%), а також якщо на підприємстві велика плинність персоналу (39%), при звільненні в спірних обставинах (34%) і при звільненні топ-менеджера (34%) або співробітника, який пропрацював протягом тривалого періоду часу (32%).
Результати інтерв'ю використовують в компаніях найчастіше для розробки стратегії роботи з персоналом (48%), просто вивчають результати "для себе" (28%), доносять інформацію усім зацікавленим особам (22%).
Найкращий формат для вихідного інтерв'ю - неформальна розмова віч-на-віч (57%), рідше використовують стандартну письмову анкету (19%) або задають усно декілька стандартних запитань (7%).
Очевидно, що найпопулярніше питання - причина звільнення. Причому дуже часто фахівці з персоналу намагаються з'ясувати справжню, а не формальну причину відходу, і зробити з цієї інформації відповідні висновки.
На другому за популярністю місці питання: куди йде шукач, чи є вже нове місце роботи. Рідше HR-менеджера хвилює можливість утримати співробітника в компанії, а також умови, за яких це стає можливим.
Також популярне запитання про плюси та мінуси роботи компанії і про те, що слід змінити на краще. Мабуть, менеджери з персоналу розраховують отримати від колишнього працівника максимально прямі та щирі відповіді.
Вихідне інтерв'ю проводять, коли співробітник тільки зібрався йти (48%) або коли прийнято остаточне рішення (24%), а іноді - навіть тоді, коли підписані всі папери та здані всі цінності (24%).
Більшість HR-фахівців зацікавлені в такому інструменті роботи з персоналом і бачать перспективи його розвитку.
Тільки 20% роботодавців не мають бази даних своїх колишніх співробітників, щоправда, у більшості роботодавців (55%) це просто формальна статистика, і тільки чверть компаній використовує таку базу даних в якості кадрового резерву.
Дані були отримані в результаті опитування, що проходило серед зареєстрованих користувачів сайту hh.ua в січні 2013 року. В опитуванні брали участь 500 HR-фахівців.

delo.ua

За матеріалами hitjob.com.ua