6-годинний робочий день – за і проти на досвіді шведів
Вже більше року я навчаюся на батьківщині хітів АВВА та меблів ІКЕА! Швеція – країна, яка таки змогла побудувати соціалізм. Країна, в якій втілюють таку утопічну, але бажану ідею – 6-годинний робочий день. Чому саме шведи зважилися на це і чи уникнуть вони значних економічних втрат – я спробувала з’ясувати.
Як все починалось?
6-годинний робочий день у Швеції все ще не запроваджений на законодавчому рівні. Однак деякі компанії вже роками працюють саме за таким графіком. Першими зважилися на такий експеримент Toyota. Це сталося 13 років тому в одному з найбільших шведських міст Ґетеборзі. Замість стандартної зміни працівники компанії змогли працювати по шість годин на день з невеликими перервами – і їхня зарплатня при цьому не зменшувалася.
Наступними на це зважилася компанія з розробки веб-додатків Filimundus. А у лютому 2015 місцева влада того самого Ґетеборґу вирішила ввести шестигодинний робочий день у шпиталях та будинках для літніх. Також як експеримент. Керівництво шпиталю університету Sahlgrenska вирішило скоротити робочі години для медсестр та лікарів, не змінивши їм плату, але натомість найнявши більше працівників. Експеримент виявився успішним – продуктивність персоналу збільшилася, атмосфера в колективі покращилася, працівники стали менше брати лікарняних, тому додаткові виплати лікарні скоротилися.
Чому саме у Швеції?
За час проживання у Стокгольмі я помітила кілька особливостей. Темп життя тут доволі помірний, транспорт рухається за розкладом і не затримується. Затори? Ні, про таке й не чули. І хоча практично вся столиця працює за 8-годинним робочим днем, година пік у громадському транспорті припадає десь на 17.00.
Країна вікінгів вже відзначилася гнучким робочим графіком, 480 днями оплачуваної декретної відпустки для обох батьків та матеріальними виплатами для догляду за дітьми. Згідно зі шведським законодавством кожен працівник має право на 25 днів відпустки, однак багато компаній дозволяють відпочивати довше. Лише 1% шведів працює більше 50 годин на тиждень – це один із найнижчих відсотків у Євросоюзі.
Отже, 6-годинний робочий день – це логічне продовження попередніх реформ у Швеції. Але є ще кілька факторів, які також багато можуть пояснити.
По-перше, Швеція – це північна країна, зі специфічними природними та кліматичними умовами. Навіть у південному регіоні зима починається у листопаді, а закінчується у квітні. Взимку сонце встає лише на кілька годин. Тому тут вкрай важливо прокидатися рано, щоб встигнути зробити якомога більше справ у світлу пору доби. За таких умов шість годин продуктивної праці виглядають більш привабливо, ніж тривалий робочий день.
По-друге, суттєву роль грає менталітет шведів. У Швеції дуже популярною є концепція “лагум” (швед. – lagom), тобто не надто багато і не надто мало. Така собі золота середина. Для них надважливим є баланс в усьому: робота, особистий розвиток та родина. Через це 6-годинний робочий день у Швеції не є прагненням працювати менше, – радше спроба врівноважити усі сфери життя.
По-третє, шведи відомі своєю любов’ю до вивіреного стратегічного планування. Вони спокійно можуть інвестувати у проекти, які принесуть дивіденди лише за кілька років. Цей підхід працює й у випадку із шестигодинним робочим днем. Деякі компанії готові провести витратні зміни, аби пізніше більш ефективно функціонувати.
А як воно взагалі? Думки шведів.
Аннелі Бергквіст уже чотири місяці працює консультантом із маркетингу пошукових систем у компанії Brath у Стокгольмі. У квітні цього року, шукаючи нове місце роботи, Аннелі навіть не уявляла, що працювати шість годин на день – реально: “На той час я навіть не знала, що таке можливо. Я чула про експеримент у Ґетеборзі, але не думала, що такі компанії є в Стокгольмі”. Коли дівчина натрапила на вакансію у Brath, вона одразу ж надіслала резюме: її дуже зацікавив пункт про 6-годинний робочий день.
“Brath таким чином отримують конкурентну перевагу, порівняно з більш відомими та великими компаніями. 6-годинний робочий день допомагає привабити найкращих кандидатів! І це дійсно працює!”, – розповідає Аннелі.
Аннелі відчуває разючу різницю між попереднім місцем роботи і теперішнім: “Раніше я працювала по вісім годин щодня. Після роботи у мене не залишалося сил на додаткові заняття. Я була виснажена, а вдома мене вистачало лише на вечерю та, можливо, перегляд якогось фільму. Зараз я маю набагато більше часу, аби відволіктися від роботи та як слід розслабитися перед наступним днем. Крім того, я знову почала займатися верховою їздою – це те що я люблю!”.
Аннелі також розповідає, що почала менше втомлюватися на роботі й стала більш продуктивною: “Мій робочий день починається о 9:00 та закінчується о 16:00. Таким чином, я працюю три години, потім маю годину обідньої перерви та ще три години роботи. Це дозволяє мені залишатися сконцентрованою на завданнях та не відволікатися. Я бачу, що я стала більш ефективною і виснажуюся менше”.
Окрім того, дівчина стала значно менше перепрацьовувати. На попередній роботі їй деколи доводилося залишатися в офісі додатково – і стандартні вісім годин перетворювалися на дев’ять чи десять. Тепер, якщо все таки Аннелі і працює додатково, все одно вона вкладається у сім чи вісім годин: “Я так чи інакше працюю менше! І це я не проміняю ні на що!”.
Єдине, за чим сумує Аннелі – це традиційна шведська fika (спілкування з колегами чи друзями за кавою з десертом). Fika грає велику роль у соціалізації для шведів, тому в усіх офісах двічі на день працівники збираються разом аби обмінятися свіжими новинами, поговорити про життя та просто зробити перерву. “Через меншу кількість часу мені спочатку бракувало можливості поспілкуватися з колегами в новому колективі. Але через деякий час я звикла і більше не відчуваю дискомфорту в цьому плані. Ми стали гарною командою!”, – зазначає Аннелі.
На відміну від Ґетеборзького експерименту, який проводився у медичних установах та оплачувався з державного бюджету, Brath – приватна компанія, тому має бути прибутковою і конкурентоспроможною. Звісно, засновники мали сумніви, чи зможе Brath виконувати необхідну кількість завдань за меншу кількість годин. Але після ретельного аналізу показників конкурентів, які працюють за стандартним графіком, виявилося, що Brath нічим їм не поступається.
Журналіст шведського громадського телебачення SVT Азбед Вейнс працює вісім годин на день, але вважає, що міг би працювати і шість: “Робота журналіста так чи інакше передбачає необхідність постійно бути в курсі подій в усьому світі, тому я часто працюю навіть більше восьми годин за власною ініціативою. Проте я відчуваю, що міг би бути більш ефективним і проводити в офісі менше часу. Це цілком реально, якщо все правильно організувати”.
Азбед вважає, що 6-годинний робочий день дисциплінує та створює умови для кращої концентрації: “Навіщо розтягувати якесь завдання на вісім годин, якщо його можна виконати за шість?”. Окрім того, у будь-якому разі працівники змушені пропускати роботі: іноді треба сходити до дантиста чи почекати на майстра з ремонту холодильників. Але з 6-годинним робочим днем з’явилася б можливість зробити це після роботи, не домовляючись із керівництвом.
Читайте також: Як перестати відкладати справи на потім
Однак Азбед ставить під сумнів можливість запровадити коротший робочий день однаково в усіх сферах. На його думку, необхідно розробити гнучку систему, яка дала б змогу компаніям адаптувати скорочений робочий день до специфіки своєї роботи. Також не варто чекати результатів у надто короткий час: “Я переконаний, що у Швеції люди відкриті до експериментів. І менш напружений робочий графік дійсно вартий того, аби спробувати його у дії. Результат може показати себе не одразу але, саме у Швеції суспільство готове трохи почекати перш, ніж констатувати провал”, – зазначає Азбед.
Хто проти?
Єдина політична сила, яка офіційно підтримує 6-годинний робочий день – це Ліва партія Швеції, рейтинг якої складає близько 6%. У 2014 році вона навіть розробила план поступового переходу країни на скорочений робочий день, однак поки ця ініціатива не має значної підтримки в політикумі. Наприклад, Помірна коаліційна партія закидає опонентам популізм і поширення недалекоглядних ідей, які лише підірвуть економіку країни. За словами речника партії Марії Руден, у масштабах країни експеримент навряд себе виправдає, але точно спровокує великі економічні втрати.
Проте, попри дебати у політичних колах, приватний сектор починає діяти. Все більше шведських підприємств переходять на 6-годинний робочий день. І хоча це поки не стало мейнстрімом, Швеція має великі шанси на успіх.
За матеріалами hitjob.com.ua
всі новиниРоздрукувати сторінку
Нагору Назад
Робота в регіонах
Місто
Вак.
Рез.
5683
5001
116
5
132
7
115
1
Робота в Великій Олександрівці
122
3
117
2
115
3
184
27
143
18
111
3
113
3
120
7
199
31
113
3
353
83
114
4
115
5
169
14
136
14
117
5
Робота в Україні
Статистика зарплат
Середня зарплата в Херсоні складає:
- по резюме 0 грн.
- по вакансіях 15167 грн.
Hitjob.ks.ua
- 7848 грн.
за даними Статуправління
Корисні сервіси
Корисні поради
Чому роботодавці не вказують в оголошеннях зарплату: поради hr-експертки, які вакансії оминати
Не вказана в оголошеннях зарплата часто є найменшою проблемою. Попри світо ...
Тренди українського фрилансу-2023: прогноз від Freelancehunt
Світова платформа Exploding Topics та український сервіс фрилансу Freelanc ...
Вигорання під час війни: як залишатися ефективним на роботі – поради експерта
Війна стала важким тягарем для ринку праці. За оцінками соціологічної груп ...